Неділя
24.09.2017
08:08
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Миколаївська загальносвітня школа I-III ступенів №11

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ КУРСУ

"УКРАЇНСЬКА МОВА".

 

Діалог - головна форма комунікації.

Полілог - групова розмова, одна із форм комунікації.

Канцеляризми - це слова і вирази, взяті з мови протокольних звітів, офіційно- ділового листування, характерні для ділової людини. Вони доречні і потрібні в офіційно-діловому стилі, але недоречні, зайві, навіть шкідливі поза ним.

Культура спілкування — це вміння встановлювати зворотний зв'язок, відгукнутися на думки, почуття, турботи й проблеми іншої людини.

Літературна норма виробляється суспільною практикою народу, шліфується майстрами слова, обґрунтовується мовознавчою наукою і кодифіковано фіксується у правописі, граматиках, словниках, довідниках, підручниках. 

Мовне спілкування - це така активність взаємодіючих людей, під час якої вони, впливаючи один на одного за допомогою мови та інших знаків, здійснюють обмін інформацією й організовують свою спільну діяльність.

Канцеляризми - це слова і вирази, взяті з мови протокольних звітів,

офіційно - ділового листування, характерні для ділової людини. Вони доречні і потрібні в офіційно-діловому стилі, але недоречні, зайві, навіть шкідливі поза ним.

Мовні штампи - це готові зразки для висловлення думки, які в інших стилях (крім офіційно-ділового) часто використовуються без потреби.

Норма літературної мови - це реальний, історично зумовлений і порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі та нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співіснуючих фактів національної мови у процесі спілкування.

Основні комунікативні якості  культури мови :

- правильність — це відповідність мовної структури висловлювання  чинним мовним нормам;

- доречність - це такий добір, така організація засобів мови, які сприяють тому, щоб висловлювання відповідало меті й обставинам спілкування.

 - точність — це повна відповідність вжитих слів їхнім мовним значенням —

значенням, що усталились у мові в даний період її розвитку;

- логічність — це смислова погодженість частин висловлювання і тексту;

 - змістовність — це насиченість висловлювання об'єктивно цінною

інформацією, яка відповідає темі спілкування;

  • стислість — це прагнення виразити максимальну за обсягом інформацію

мінімальною кількістю мовних засобів;

- ясність — це зрозумілість для адресата вираженої мовою думки;

- доступність — це така організація мовних знаків, яка полегшує сприймання адресатом вираженої мовою інформації;

 - чистота — це відсутність у мові нелітературних елементів; - багатство//різноманітність — це максимально можливе насичення висловлювання різними, неповторюваними засобами мови, необхідними для вираження змістовної інформації;

 - виразність — це такі особливості структури висловлювання, які підтримують

увагу та інтерес у слухача або читача;

 - естетичність — це оптимальність мовного оформлення висловлювання,

його гармонія і цілісність, повнота реалізації стилістичних можливостей мови, її загальнолюдської сутності;

 

- Стиль - це різновид літературної мови (функціональна підсистема), що

обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості щодо добору та використання мовних засобів.

Офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний — це стилі, які традиційно виділяють у сучасній українській літературній мові, а також епістолярний та конфесійний стилі.

Підстилі //різновиди виділяють залежно від конкретних завдань мовців і одержувачів інформації.

Законодавчий, дипломатичний, адміністративно—канцелярськийце підстилі  офіційно-ділового стилю.

Власне науковий, науково—популярний, науково – навчальний це підстилі наукового стилю.

Стиль  засобів масової інформації, художньо—публіцистичний, науково -- публіцистичний це підстилі публіцистичного стилю.

  Епічний, ліричний, драматичний, комбінованийце підстилі художнього стилю.

У розмовному стилі не виділяють підстилів.

 

Слова паразити - це слова чи словосполучення, які вводяться у висловлення, але не несуть у собі ніякого смислового навантаження.

Текст - це повідомлення, яке складається з кількох чи багатьох речень, характеризується змістовою й структурною завершеністю і певним відношенням автора до змісту висловлення.

 

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТІЙНІ КАТЕГОРІЇ КУРСУ

„КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ "

 

Евфемізми - це слова і фрази, які вживаються з метою уникнення слів з грубим чи

непристойним змістом або з неприємним у певних умовах забарвленням.

Еквівалент - це одиниця мови, здатна виконувати ту саму функцію, що й інша мовна одиниця.

Експресивність — наявність експресії.

Експресія - 1.Виразність, підкреслене виявлення почуттів, переживань.            2. Виразово-зображальні особливості мови, що виявляються в лексичних, словотворчих і граматичних засобах і надають мові образності та емоційної забарвленості.

Емфаза — це напруженість мови, посилення її емоційної виразності, виділення якогось елемента за допомогою інтонації, повторення, звертань, запитань тощо.

Кліше - це мовний стереотип, готовий зворот, що використовується в певних

умовах і подібних контекстах. На відміну від мовних штампів, що становлять вираз із послабленим лексичним значенням і стертою експресивністю, кліше утворює конструктивну одиницю, яка зберігає свою семантику, а часто і виразність. Мовні кліше полегшують процес спілкування, економлять зусилля і час як для того, хто говорить (пише), так і для того, хто слухає (читає).

Комунікативна, пізнавальна, номінативна, мислетворча, екпресивна, естетична - основні функції мови. 

                                  

Культура мовлення - це володіння нормами літературної мови, вміння

користуватися її виражальними засобами у різних умовах спілкування відповідно до мети і змісту мовлення.

Літературна мова - це мова, яка вимагає дотримання певних мовних норм.

Мова - найважливіший засіб спілкування людей, засіб вираження і передавання думок, почуттів, волевиявлень.

Мова - це генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним, програмує майбутнє і забезпечує буття нації у вічності.

Мова - це система знаків, матеріальних за своєю природою і соціальних за змістом та функціями.

Мовна норма - це сукупність мовних засобів, що в даному мовному колективі на певному історичному етапі вважаються правильними і зразковими.

Мовний стиль - це різновид загальнолітературної мови, що склався історично і характеризується певною сукупністю мовних ознак, частина з яких своєрідно, по-своєму повторюється в інших мовних стилях, але певне поєднання яких відрізняє один функціональний стиль від іншого.

 

Мовні норми класифікується за 7 мовними рівнями. Відповідно до цього розрізняють такі типи мовних норм:

1.Орфоепічні норми, або норми вимови регулюють вимову звуків, звукосполучень.

2. Акцентуаційні або норми наголошування регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених.

3. Норми словотворення регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у склади нового слова.

4. Норми морфологічні регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами.

5. Норми синтаксичні регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень.

6.    Норми лексичні регулюють вживання слів у властивому їм значенні, закономірності лексичної сполучуваності.

7.    Норми стилістичні регулюють вибір мовних засобів відповідно до їх

стилістичного забарвлення й умов спілкування.

8.    Орфографічні норми регулюють написання слів.

9.    Пунктуаційні норми регулюють вживання розділових знаків, з допомогою яких позначають інтонаційне членування тексту.

10.  Граматичні норми— це норми словотворення, морфологічні і синтаксичні.

ВВЕРХ